Відзнака "Обличччя року" 2014. Співзасновник - Фундація Петра Тронька

Першими лауреатами щорічної премії «Обличчя року» від української газети  «Культура і життя» Міністерства культури України стали культуролог Наталія Мусієнко, письменник Андрій Курков та благодійник Олег Свірко. Про це «Телекритиці» повідомив головний редактор часопису Анатолій Сєриков.


Власник потужного поліграфічного холдингу «МЕГА-Поліграф» бізнесмен Олег Свірко одним із перших почав опікуватися потребами української армії в зоні АТО, постачаючи туди необхідні речі. На рахунку  його волонтерського об'єднання також є низка гуманітарних акцій для мешканців звільнених територій, зокрема й випуск додаткових тиражів популярних українських газет.

Розпочинають вихід два нові журнали про столицю України: Inside KYIV та «Киев и не только»

25 листопада в Києві будуть презентовані два нові журнали про українську столицю - англомовний Inside KYIV та російськомовний «Киев и не только», які створено в  рамках проекту «i-Київ». Про це повідомляє прес-служба «Фундації Петра Тронька», з ініціативи якої відбувся випуск нових журналів.
 
 
У часописах будуть рубрики «Місто», «Музей»,«Театр», «Музика», «Галерея», «Кінематограф», «Бізнес-клас», «Інтер'єр», «Краса та здоров'я», «Дитячий майданчик».
 
Видання міститимуть корисну інформацію  про адреси культурних центрів, посольств і консульств іноземних країн у Києві, анонси найяскравіших подій культурного життя Києва (фестивалі, виставки, концерти) та стануть у нагоді не лише численним іноземним гостям столиці, а й киянам, які цінують свій вільний час і цікавляться мистецьким життям міста.
 
Видає два нові часописи видавничий дім «Пам'ятки України» та Національне газетно-журнальне видавництво Міністерства культури України.

 
«Це своєрідні супутники одного з найстаріших та найвідоміших столичних часописів, який видається з 1936 року, - журналу "Театрально-концертний Київ". Утім, це не перекладні копії, хоча низка публікацій у всіх трьох "Києвах" перегукуються, кожне видання інше, адже розраховане на рiзну аудиторію», - зазначає редактор Ельвіра Загурська.

МАФ. Що це за звір? Однокорінний із МАФІЯ? Як би там не було, це велика біда: свідчать кияни, нардеп Олександр БРИГИНЕЦЬ та "турист" Андрій БЕРЕЖИНА

Не вперше кияни та гості столиці висловлюються на ФБ-сторінці народного депутата України Олександра БРИГИНЦЯ. Остання ж тема особливо актуальна. МАФи - малі архітектурні форми (палатки, будки, "генделики", кіоски і цілі одноповерхові "супермаркети") - не лише поширюють антисанітарію, створюють перешкоди, але й нерідко загрожують здоров'ю та безпеці людей.


Фундація Героя України, Академіка Петра Тронька хоче привернути увагу ще й до того, як ці потвори обліпили, наводнили навколишнє середовище пам'яток та визначних місць столиці. Наш фотокореспондент Андрій Бережина спробував елементарно сфотографувати Золоті ворота. Йому, як і пересічному туристові, загородили майже всі промовисті ракурси, не кажучи вже про панорами, ті ж МАФи... Біда! І сором...

Новобудови, нові домінанти старовинного Києва. Порівняймо краєвиди довкруж однієї з них - на площі Слави, ансамбль якої у радянські часи сформували проекти архітектора Авраама Мілецького

Пам'ятник Андрію Первозданному навпроти Аскольдової могили

Панорама від Музею Голодомору
Ця площа, імовірно, почала формуватися за часів Київської Русі, тут могло міститися одне з восьми київських торжищ, що згадуються у літописах. Офіційно почала фігурувати як площа після зведення на ній Микільського військового собору, спорудженого у 1693 році, інформує Вікіпедія.
Площа мала назви Володимирська, Князе-Володимирська, а в XIX — на початку XX століття — Соборна площа. Сучасна назва — з 1965 року[1] (у постанові про найменування зазначена як площа без назви біля парку Вічної Слави).

 
Памяткоохоронці та професіонали-архітектори поміж себе жартома називали площу Слави площею імені Мілецького.

ЗАРУБІЖЖЯ: 10 прикладів оригінальних національних меморіалів у різних країнах світу

 
Після кривавих подій на Майдані розпочалися дискусії навколо встановлення у Києві пам'ятника загиблим Героям.
І хоча міська влада поки що не оголошувала конкурс із розробки проекту, в інтернеті вже з'явилися перші ескізи монумента "Небесній сотні". Героїв Майдану зображають переважно у вигляді ангелів з крилами.
Втім подібні монументи можуть виглядати й інакше. INSIDER пропонує підбірку з 10 незвичайних пам'ятників загиблим.

Меморіал жертвам теракту 11 вересня (Нью-Йорк)
Фото: architecture.about.com

2011 року на місці зруйнованих веж Всесвітнього торгового центру відкрили Національний меморіал 11 вересня.
Комплекс складається з парку, засадженого двоколірним дубом, з двох

Країна, якої вже немає. Фотодокументи Сергія Марченка. Так виглядав Київ 16 лютого 2014, напередодні кривавих подій і краху Януковича

Кров Небесної Сотні пульсує в наших скронях. Телебачення не здатне це передати: У квітах пам'яті, скорботи, клятви потопає центр української столиці

Зазвичай навесні квіти дарують дівчатам. Березень 2014 демонструє іншу традицію.
На меморіальних місцях, пов'язаних із боротьбою та смертю Небесної Сотні, - гори квітів.
Потік людей із букетами в руках до центру Києва не припиняється.
Біля КМДА також вшановують Небесну Сотню.
Саме звідти світлини Андрія БЕРЕЖИНИ

 

Квіти пам'яті. Телебачення не здатне це передати. На місці ця картина справді глибоко вражає. Квітів у пам'ять про хлопців Небесної сотні - навіть не море. Не знаю - може, лавина. Переважно криваво-червоні гвоздики. Двома, трьома рядами протяглися уздовж вулиці Інститутської, де спецназ стріляв на ураження бойовими патронами.
 

Висипаний з квітів величезний хрест на схилі, де квітковий годинник біля палацу Свободи (Жовтневого). В центрі хреста - помаранчева будівельна каска, що скоро стала звичною для Майдану. Квіти вздовж вулиці, на кількох барикадах, серед іржавого дроту, що лишився від спалених шин. На місці загибелі хлопців - ще й їхні портрети та свічки-лампадки. В цьому ж районі - товстий залізний стовп, що його пробила куля, яка летіла в бік самооборонців.

"Валентинки" Валентині Іванівні ТРОНЬКО напередодні її 95-ліття подарували активісти Фундації Героя України, Академіка Петра ТРОНЬКА

14 лютого, у день святого Валентина свої "валентинки" Валентині Іванівні подарували активісти Фундації Героя України, Академіка Петра ТРОНЬКА.

Це сталося напередодні її 95-ліття, яке вона відзначатиме невдовзі - 23 лютого.

Валентина Іванівна дуже любить гостей. А їх у помешканні Троньків на вулиці Михайла Грушевського, де родина оселилася іще 1967 року, перебували сотні. З-поміж особливо почесних - вчені, співаки і композитори, художники і космонавти, актори і державні діячі. А скільки перегостювало родичів (близьких, далеких і дуже далеких) та земляків (головно із Слобожанщини) взагалі не перелічити...

Валентина ТРОНЬКО 14.02.2014 Світлина Андрія БЕРЕЖИНИ
Тож можна зрозуміти зітхання старенької пані, коли вона час від часу жаліється своїй доньці:
- Щось давненько до нас ніхто не заходив...
Але то не дуже весела тема.

...Валентина Іванівна була в лікарні, на післяопераційній реабілітації, коли не стало її чоловіка. Поховали Петра Тимофійовича, за сумним збігом, 15 вересня - у день 75-ліття їхнього весілля...
Ще не оговтавшись від горя, вдова і донька академіка Тронька заснували у жовтні 2011 року Фундацію Петра Тронька та заходилися на пенсійні статки опоряджувати власне помешкання під меморіальний музей - http://petro-tronko.blogspot.com/p/blog-page_3841.html

ЗАГРОЗИ МУЗЕЮ ПАВЛА ТИЧИНИ - Наврочили? чи Елементарно передбачили?.. У царині культури і надалі діється дуже дивне та приголомшуюче

 
У музеї можуть відімкнути світло та опалення! - прозвучало
з відчаєм та тривогою у листі, що надійшов на адресу
Фундації Героя України, Академіка Петра Тронька.
Оприлюднюючи його, ми засвідчуємо свою солідарність із колективом видатного музею і його мужньою та довготривалою боротьбою за елементарні умови праці.
А також нагадуємо про належну оцінку творчої активності та громадянської мужності музею у попередніх публікаціях Фундації:
"Уночі з каганцем по Музею-квартирі Павла Тичини, серед білого дня зі скіпкою по Музейному рейтингу..."  http://petro-tronko.blogspot.com/2013/12/blog-post_31.html
 "Ігор ПОШИВАЙЛО: Музеї України і ЄвроМайдан, учимося бути завжди разом із власним народом" http://petro-tronko.blogspot.com/2013/12/blog-post_434.html
 

Українці проти українського міністерства культури. Розпочато збір підписів українських митців під зверненням до міжнародних культурних інституцій

Поважні культурологічні сайти "ПРО" та "Prostir.Museum" оприлюднили Звернення творчої інтелігенції України супроти Міністерства культури України. Інтернет-видання Фундації Героя України, Академіка Петра Тронька також публікує цей документ, повністю підтримує позицію підписантів, хоча і не зовсім  поділяє їхні надії на "ноти протесту"...
            
Українські митці розпочали збір підписів під листом-зверненням до представників дипломатичних місій в Україні, міжнародних культурних інституцій, благодійних фондів тощо з проханням надіслати ноту протесту до Міністерства культури України у зв'язку з численними репресіями проти української інтелектуальної спільноти. Текст звернення подаємо нижче.

На разі звернення підисали понад 70 українських письменників і поетів. Окрім того, ниі триває "живе" підписання листа українськими музикантами, акторами, кінорежисерами, художниками та іншими відомими представниками культурних індустрій України.

45 років тому - 6 лютого 1969 року був заснований Національний музей народної архітектури та побуту. Зусиллями славетного Петра ТРОНЬКА, який вірив: саме у хатинках дідусів і бабусь криється уся велич та унікальність українців

        ...Другим своїм дітищем (після 26-томної "Історії міст і сіл...") я вважаю Музей народної архітектури та побуту України. Історія його виникнення така.

У музеї 06.07.2006 Фото Миколи ЗАВГОРОДНЬОГО
        Клопотання про створення музею неодноразово ставилося перед тодішнім урядом багатьма представниками науки і культури. Згадуються імена Бориса Патона, Миколи Сиваченка, Федора Шевченка, Григорія Логвина, Костянтина Гуслистого, Олександра Касименка, Михайла Брайчевського, письменників Максима Рильського, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Павла Загребельного, Івана Ле, Ванди Василевської, архітекторів - Олеся Силина, Юрія Хохла та інших.

Петро ТРОНЬКО (1915-2011)
        Якось мені довелося побувати в Румунії, відвідати тамтешній музей просто неба, про який у нас далі розмов справа не йшла. Розповів про це Петру Шелесту. Він зацікавлено вислухав мої міркування. Каже: давайте ухвалимо рішення про створення свого, українського музею архітектури та побуту. 

Музей провітрити, міністрові - поплескати в долоні? А де ж стратегія міністерства і дієве піклування про культурні цінності в екстремальних умовах?..

28 січня 2014 року відбудеться прес-конференція Міністра культури Леоніда Новохатька. Початок заходу о 14:00. Збір журналістів до 13.30. Місце проведення: БУДИНОК УРЯДУ. Вхід (тільки за паспортами) з вул. Грушевського, 12/2, 1-й під’їзд. Акредитація ЗМІ проводиться до 10.00 28 січня 2014 року за тел.: 256-78-89.
Пам'ятник Валерію ЛОБАНОВСЬКОМУ протестувальники ретельно
обгорнули захисними матеріалами. Світлина Іллі ВАРЛАМОВА
         Титан прокинувся! Міністр почув! Нарешті наведе лад у справі охорони пам'яток культури в Києві! Рішуче стане на захист культурних цінностей у гарячій точці на вулиці М. Грушевського! Зупинить вандалізм у Києво-Печерському заповіднику!  - саме такими і не меншими могли бути сподівання на прес-конференцію міністра культури України Леоніда НОВОХАТЬКА у Фундації Героя України, Академіка Петра Тронька.
        Адже напередодні Фундація у багатьох своїх постах і ре-постах у соцмережі facebook, у останній публікації свого Інтернет-видання http://petro-tronko.blogspot.com/2014/01/blog-post.html "Червоний Хрест

Червоний Хрест Культури (Пакт Реріха) і влада, або ХРОНІКА ЗАГРОЗ СВІТОВОМУ НАДБАННЮ - НАЦІОНАЛЬНІЙ КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ УКРАЇНИ

ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ (НЕРУХОМІ ТА РУХОМІ, В Т.Ч. МУЗЕЙНІ, БІБЛІОТЕЧНІ) - ВАГОМА І НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА СВІТОВОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ. 
        В Україні набуває особливої актуальності «Пакт з охорони історичних пам'яток і культурних цінностей під час збройних конфліктів»  - Пакт Реріха, відомий ще як Червоний Хрест Культури, розроблений відповідно до законів міжнародного права й опублікований 1929 художником, письменником, ученим і громадським діячем Миколою Реріхом . 15 квітня 1935 у Вашингтоні представники 21 країни на чолі з президентом США Франкліном Делано Рузвельтом підписали Міжнародний договір про охорону Художніх і наукових закладів, Місій і Колекцій, відомий відтоді як Пакт Реріха. Згодом приєдналася до нього й Україна.

Учора загорілась одна із 100 найкращих дерев’яних споруд світу - славетний козацький собор у місті Новомосковську на Дніпропетровщині

        У Новомосковську вчора горів славетний Свято-Троїцький собор (tsn.ua). Близько 9–ї години ранку 15 січня задиміло під одним iз куполів. Уже через хвилин 40 пожежники локалізували загоряння. Однак надалі зіштовхнулися з неабиякими труднощами, пише "Україна молода". Річ у тім, що храм нині перебуває на реконструкції, і служба Божа у ньому не проводиться ще з 2012 року. Отож пожежним автомобілям було неможливо під’їхати близько до собору. Довелося ставити три пожежні драбини, з яких вода подавалася перехресним способом. На жаль, майже повністю зруйнованою виявилася одна з бань — якраз у тій частині храму, де велася реконструкція.

Інтер'єр собору у Новомосковську. Фото Миколи ЗАВГОРОДНЬОГО
        Як повідомили «УМ» джерела у прокуратурі Дніпропетровської області, найвірогідніше, загорання сталося внаслідок того, що одну з бань

Рената ГОЛОД (США) обдарувала наукові бібліотеки Музею Ханенків та Національного університету «Києво-Могилянська Академія»

10 січня відома сходознавиця, професорка Пенсильванського університету, Голова правління Українського музею в Нью-Йорку Рената ГОЛОД урочисто передала до наукової бібліотеки Музею Ханенків (The Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts) 346 томів сучасних досліджень з історії мистецтва.

Олександр Галенко та Рената Голод. (Sasha Halenko & Renata Holod)
        Книги є частиною родинної книгозбірні всесвітньовідомих західних мистецтвознавців – візантиніста Андре Грабаря (1896-1990, Україна, Франція, США) та його сина, ісламознавця Олега Грабаря (1929-2011,

Польська «Solidarność» користувалась величезною підтримкою католицької церкви, і перемогла. Позбувшись соціалізму. За яким сумує українське "міністерство беркультури": Інтернет-огляд PTF

Міністр Леонід НОВОХАТЬКО
Дуже поміркована провладна позиція Міністерства культури України відома. Але досі вона залишалася справді поміркованою... Міністра Леоніда Новохатька не заженеш на слизьке, його життєвий і кар'єрний багаж особливий: "комсомолець", компартійний працівник, лектор ЦК КПУ, доктор історичних наук за темою дисертації «Соціально-економічні і культурні процеси в Україні у контексті національної політики радянської держави (20-ті — середина 30-х рр. XX ст.)", керівник прес-центру комуністів до розпаду Радянського Союзу, керівник служби з питань гуманітарної політики АП, заступник директора "Укрінформу", заступник голови КМДА, чільник київської міської організації ПР...
Основна світлина Нани ШИМАНСЬКОЇ
Не вперше нинішній міністр ховається за підписантом Коханом, тепер першим заступником міністра, що давно сидів на лавці запасних - курував то кіно, то ще щось як один із заступників попередніх міністрів культури. Але цей ляп видатний і гучний не тільки своєю не-до-поміркованістю (саме зараз за народною традицією колядники Козу водять, тож прямісінька асоціативна стежка до прислів'я "Бовть, мов козел у воду"), але й символічним збігом із зверненням до українців Папи Римського. Цікаве обговорення постало в Інтернеті назагал і в соціальних мережах насамперед. Подаємо найцікавіше.

Як Сергій Параджанов просив у Петра Тронька захисту... Космацький іконостас темною міткою означив "Тіні забутих предків" та їхнього творця

        Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм «Тіні забутих предків» був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966). Та все ж на Заході (там фільм демонструвався під назвою «Вогняні коні») інтерес до нього був значно більшим, ніж на батьківщині.
        Фільм отримав 39 міжнародних нагород, вияскравлює Вікіпедія, 28 призів на кінофестивалях (із них - 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Сергій ПАРАДЖАНОВ. 1924 - 1990
        Марта Дзюба у своїй статті про Сергія Параджанова в журналі "Кінотеатр" 2011 року вперше оприлюднила показовий лист Сергія
Йосиповича до Петра Тимофійовича Тронька. В Україні  митця пере- слідувала інакша слава. Написаний російською мовою документ пані Марта супроводжувала коротким вступним коментарем:
        "Справа про іконостас набула розголосу. Ми дізналися про неї пізніше, вже тоді, коли до нас звернувся наш знайомий гуцул із Космача Василь Боб’як – великий патріот свого краю. На той час ми вже були знайомі з Параджановим, знали, як тяжко він переживав цю прикру історію, – і організували Василю Боб’яку зустріч із Параджановим. Він приїздив до Києва кілька разів, щоразу бував у нас, звертався в різні інстанції, обговорював справу з Сергієм Йосиповичем. 
        У нашому домашньому архіві збереглася копія листа, якого С. Па- раджанов надсилав у різні інстанції, щоб повернути іконостас у Космач. Також у нашому архіві збереглися копії листа від жителів Космача до Параджанова. Листи друкуються зі збереженням орфографії оригіналів."

1971 рік... Пектораль. Як знайшли і як у руках Петра Тронька вона перетворилась на небачений символ українського патріотизму та національної гордості

        *У цей день, 4 січня 1969 року, в Києві було відкрито Музей історичних коштовностей України – філію Національного музею історії України. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень. Вже понад 200 років археологи вивчають кургани – земляні споруди над похованнями. В них знаходять прикраси зброї, вуздечок, вбрання, ритуальних речей, які відбивають культуру кіммерійців, скіфів, сарматів. Ці племена владарювали на території сучасної України більш ніж тисячу років – з ІX ст. до н.е. до IV ст. н.е., – і відіграли значну роль у світовій історії... 

        Великий розділ експозиції розповідає про епоху середньовіччя. Це історія багатьох племен і народів, що змінювали один одного в степовій

Блогер і фотохудожник Володимир ХАРЧЕНКО за пост про Михайлівський Золотоверхий монастир удостоєний першого місця у Рейтингу 2013 року Інтернет-видання Фундації Петра Тронька

Фейсбук: ЧУДО НА КРОВИ. "Не просто слёзы.

Я конкретно реву, честно."

Чудо киевского храма повергло в шок

русских верующих и атеистов

(Повторна публікація, доповнена новими

світлинами Володимира ХАРЧЕНКА)



Владимир Харченко ( Художник. Писатель, поэт. Импровизатор. Композитор. Веб эксперт)

Под защитой церкви.
Пару дней назад я обещал вернуться к теме Михайловского Собора.
Тут 30 ноября случилось можно сказать чудо, если судить по реалиям сегодняшнего дня. А ведь на самом деле произошло так и должно происходить - Церковь защитила Людей от произвола власти...
Когда студенты убегали от озверевшего беркута, им открыл закрытые на ночь ворота монастыря послушник. И эти
ворота закрыли перед беркутом.
Когда об этом узнало высшее руководство Киевского патриархата - а именно к нему относится Михайловский монастырь - они велели открыть двери всех своих храмов, для всех кому нужна помощь. Вот сообщение их информационного департамента:

«Все храмы УГКЦ в Киеве отныне будут открыты круглосуточно. В них будет проводиться непрерывная молитва. Все нуждающиеся могут здесь получить духовную поддержку, принять участие в молитве, а также отдохнуть и подкрепить свои физические силы »
Совсем неподалеку от Михайловского златоверхого находилась раньше