Фундація Петра ТРОНЬКА: Новобудови, нові домінанти старовинного Києва. Порівняймо краєвиди довкруж однієї з них - на площі Слави, ансамбль якої у радянські часи сформували проекти архітектора Авраама Мілецького

Новобудови, нові домінанти старовинного Києва. Порівняймо краєвиди довкруж однієї з них - на площі Слави, ансамбль якої у радянські часи сформували проекти архітектора Авраама Мілецького

Пам'ятник Андрію Первозданному навпроти Аскольдової могили

Панорама від Музею Голодомору

Ця площа, імовірно, почала формуватися за часів Київської Русі, тут могло міститися одне з восьми київських торжищ, що згадуються у літописах. Офіційно почала фігурувати як площа після зведення на ній Микільського військового собору, спорудженого у 1693 році, інформує Вікіпедія.
Площа мала назви Володимирська, Князе-Володимирська, а в XIX — на початку XX століття — Соборна площа. Сучасна назва — з 1965 року^[1] (у постанові про найменування зазначена як площа без назви біля парку Вічної Слави).

Памяткоохоронці та професіонали-архітектори поміж себе жартома називали площу Слави площею імені Мілецького.

Авраа́м Мойсе́йович Міле́цький (* 10 березня 1918, Київ — † 16 червня 2004, Ашкелон, Ізраїль) — український архітектор, член спілки архітекторів СРСР, почесний член Української Академії архітектури, лауреат Державної премії СРСР за будівництво Палацу піонерів і школярів (1967) на площі Слави. Тут же за його проектом споруджено:

Парк Вічної Слави воїнам Великої Вітчизняної війни з обеліском Невідомому солдату,

Готель «Салют» (1984), первісно запланований багатоповерховим, серед киян названий "гранатою"...

У 2009-2010 роках, з ініціативи Президента України Віктора Ющенка, Міністерство культури разом зі столичною мерією провели конкурс на кращий проект пам’ятника гетьману Івану Мазепі, переможцем якого став авторський колектив у складі скульптора Анатолія Куща, архітекторів Руслана Кухаренка, Іллі Мельникова та Юрія Лосицького. Втім проект і досі не реалізовано.

Панорама від церкви Спаса на Берестовім

У парку Вічної Слави

Світлини і текст: Андрій БЕРЕЖИНА

23.03.2009 16:28

P.S. 20 березня 2009 відбулося відкриття пам'ятного каменя на місці збудованого коштом Івана Мазепи Свято-Миколаївського військового собору. Ці урочистості присвячені 370-ій річниці від дня народження гетьмана України Івана Мазепи. Від Київської міської державної адміністрації участь у церемонії відкриття взяли заступники голови КМДА Людмила Денисюк, Сергій Рудик, а також заступник Київського міського голови - секретар Київради Олесь Довгий.

Довідка: У 1690-1696 роках коштом гетьмана Івана Мазепи на сучасній площі Слави було збудовано нову велику церкву – храм Святого Миколи. Його зводив талановитий архітектор Осип Дмитрович Старцев. У 1821 році храм був переданий у розпорядження Військовому відомству. З того часу собор став храмом-символом військової слави, і за ним закріпилася назва «Свято-Миколаївський військовий собор». Тут правили молебні в пам’ять загиблих воїнів та у дні військових перемог.

За свідченнями сучасників, храм Святого Миколи був кам’яний, одноповерховий, збудований в архітектурних формах українського (мазепинського) бароко. Живопису і мозаїк у середині не було. Але храм мав надзвичайної краси іконостас – різьблений з дерева, позолочений і складався він аж з семи ярусів. Іконостас Миколаївського собору називали одним з найкращих у Києві.

У 1934 році Свято-Миколаївський військовий собор був зруйнований більшовиками. Згодом на його місці збудований палац дітей та юнацтва «Піонер».

P.P.S. Пам’ятником меценатської діяльності гетьмана Івана Мазепи називають скульптурну композицію всесвітньовідомого німецько-британсько-ізраїльського скульптора Франка Майслера «Вічний Київ», встановлену на площі Слави 19 січня 2009 року. Навколо кулі, з якої до неба здіймається голуб, представлені барельєфи соборів та церков, реставрованих та побудованих коштом гетьмана І. Мазепи. Це перший в країні пам'ятник, що обертається навколо своєї осі.