14 лютого, у день святого Валентина свої "валентинки" Валентині Іванівні подарували активісти Фундації Героя України, Академіка Петра ТРОНЬКА.
Це сталося напередодні її 95-ліття, яке вона відзначатиме невдовзі - 23 лютого.
Валентина Іванівна дуже любить гостей. А їх у помешканні Троньків на вулиці Михайла Грушевського, де родина оселилася іще 1967 року, перебували сотні. З-поміж особливо почесних - вчені, співаки і композитори, художники і космонавти, актори і державні діячі. А скільки перегостювало родичів (близьких, далеких і дуже далеких) та земляків (головно із Слобожанщини) взагалі не перелічити... |
| Валентина ТРОНЬКО 14.02.2014 Світлина Андрія БЕРЕЖИНИ |
- Щось давненько до нас ніхто не заходив...
Але то не дуже весела тема.
...Валентина Іванівна була в лікарні, на післяопераційній реабілітації, коли не стало її чоловіка. Поховали Петра Тимофійовича, за сумним збігом, 15 вересня - у день 75-ліття їхнього весілля...
Ще не оговтавшись від горя, вдова і донька академіка Тронька заснували у жовтні 2011 року Фундацію Петра Тронька та заходилися на пенсійні статки опоряджувати власне помешкання під меморіальний музей - http://petro-tronko.blogspot.com/p/blog-page_3841.html
Сьогодні наше Інтернет-видання УПЕРШЕ оприлюднює ту частину музейної колекції меморіального музею, яку складають особисті речі Валентини Іванівни Тронько. Своєрідна збірка 40-70-х років ХХ століття, умовно названа "Бабусині речі із київських Липок", дуже показова і чекає свого дослідника та популяризатора, оскільки площі для її експонування у квартирі-музеї немає.
- Мене виховувала мама, батько помер, коли я була зовсім маленькою, жили ми дуже бідно, підробляли вишиванням та в'язанням, - пригадує Валентина Іванівна. - Золота й діамантів не зажила й у подружжі. Побут нашої родини завжди був дуже скромним. Тому кожну річ, найменший дріб'язок зберігала.
Підготував: Андрій БЕРЕЖИНА
Немає коментарів:
Дописати коментар
Ваша думка