Експертний висновок професора Леоніда ПРИБЄГИ про пам'ятку 1587 р. із Національного скансену

На запрошення Фундації Петра Тронька визначний фахівець з історії, охорони та реставрації  архітектурно-містобудівної національної спадщини здійснив експертну оцінку стану та невідкладних заходів порятунку сумнозвісної пам'ятки - хати з села Самари Ратнівського району на Волині

      
Встановлена в експозиційній зоні "Полісся" Національного музею народної архітектури та побуту України хата з с. Самари виявлена архітектором Сергієм Верговським 1970 року. За матеріалами дослідження споруди в натурі встановлено, що вона належала Й.Д.Баранчуку й на місце виявлення (хутір Верестя) перенесена наприкінці ХIХ ст. батьком господаря. На час обстеження споруда була трикамерною: сіни+хата+хлів. Аналіз конструктивного остова дозволив


встановити, що приміщення хати, виконане в зруб із масивних соснових плах, є найдавнішим, а сіни та хліб прибудовані значно пізніше, вірогідно під час перенесення споруди. Про це свідчить і виявлена на внутрішньому боці плахи стіни інскрипція - 1587. Первинні дослідження С.Верговського дають підстави погодитися, що первісно хата була однокамерною спорудою з курною піччю.
        Рекомендована Науково-методичною радою музею до експонування в скансені хата (кліть) у 1971 р.  розібрана та перевезена, а 1974 р. реставрована та встановлена в експозиційній зоні "Полісся".
        Із матеріалів реставрації прослідковується чітке розуміння значу- щості автентичних елементів споруди, що датуються XVI ст., зокрема зрубу кліті та плах покриття стелі. Стосовно конструкції даху та солом'яного покриття, то вони реконструйовані з нових матеріалів із дотриманням традиційних способів народного будівництва.
        13 листопада 2013 р., під час експертного огляду пам'ятки разом з А. Н. Сєриковим, директором Фундації Героя України, Академіка П.Т.Тронька, майже через 40 років після реставрації на території музею, автором цих рядків встановлено, що об'єкт, зокрема автентичний зруб із соснових


 плах, перебуває в аварійному стані. Безпосередній контакт зрубу з ґрунтом, насамперед його нижніх вінців, призвів до надмірного зволоження деревини та ушкодження її домовим грибком і дерево-руйнівними жуками. Відсутність належної гідроізоляції призводить до

Одна із принад модерних соціальних мереж: цілком вільний діалог на історико-краєзнавчу тему



 Подаємо дослівно за сторінкою Костя Зацарного у мережі Фейсбук

  - Кость Зацарний (16 листопада): Колись на місці гармати на Арсенальній стояв пам`ятник Іскрі та Кочубею. Гармаші, що вели вогонь по більшовикам у Арсеналі, запропонували "ушкварити по зрадниках". Петлюра відповів: "Нехай нащадки пам`ятають про їх злочин". Більшовики знесли цих "хероїв", а натомість поставили одну з гармат, з яких УСС-си били по Арсеналу. Цікавий символізм...

        - Подобається:  Віктор Хоменко, Viktor Kruk, Галина Кравець та 23 інших.
37 публикацій (ре-постів)
   
        - Viktor Kruk (16 листопада о 22:35): Так, з цією гарматою, просто, сюрреалізм, якійсь: більшовики зробили такий пам’ятник, який не українці можуть використовувати без усякої переробки - гармата УСС, яка шкварить по червоним заколотникам у "Арсеналі"
  
        - Антон Санченко (16 листопада о 22:35): а метро ж де?
 
       - Сергей Рулёв ( 17 листопада о 9:03): ...а метро символически под землёй, что символизирует АД как для одних, так и для других, а направление булавы Кочубея полностью подтверждает направление ленинской руки.

Валентина Гончар і Лариса Тронько відвідали Михайлівський Золотоверхий монастир

  

        Напередодні свята на честь Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил пройшла презентація великоформатного науково-популярного видання «Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир», в якому представлено історію обителі від заснування до сьогодення. Окрім духовенства, викладачів і студентів Київської православної богословської академії на урочистість запросили видатних  діячів науки та культури, всіх тих, хто пов'язаний із новітньою історією української пам'ятки.


 
       Велике зацікавлення присутніх викликали виступи Олени Сердюк, Гліба Івакіна, Юрія Лосицького, Руслана Кухаренка, Інни Дорофієнко, Валентини Іршенко, Анатолія Сєрикова, а особливо - вдови видатного українського письменника і громадського діяча Олеся Гончара. Оглядаючи з відстані часу історію відродження монастиря, Валентина Данилівна акцентувала:
        - Ініціаторами відновлення Михайлівського Золотоверхого монастиря були Петро Тимофійович Тронько і Олесь Гончар. Дуже шкода, що мій чоловік так і не дожив до початку історичної відбудови... Дозвольте подарувати членам президії його посмертно видану книгу.
       Ім'я Петра Тимофійовича Тронька, його виняткову роль в історії української культури, пам'ятко-охоронної справи, зокрема відновлення у Києві Золотих воріт, Успенського собору Києво-Печерської лаври та ансамблю Михайлівського Золотоверхого монастиря не раз згадували й інші учасники презентації.
 
 
        Намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря єпископ Вишгородський Агапіт вручив Ларисі Тронько, голові правління Фундація Героя України, Академіка Петра Тронька Подяку. Так відзначено теперішню тісну співпрацю Фундації з монастирем.
 
Андрій БЕРЕЖИНА
Фото: Іван СИДОР
 
 

 

Міністр оборони України Павло ЛЕБЕДЄВ допомогає Фундації Петра Тронька у порятунку пам'ятки XVI ст.



        Сьогодні, з самого ранку, немов весняна ластівка, залетіла до Фундації Героя України, Академіка Петра Тронька радісна новина: Міністр оборони України Павло Валентинович ЛЕБЕДЄВ відгукнувся на мого листа і вирішив взяти участь у порятунку реліктової пам'ятки народної архітектури XVI ст. http://petro-tronko.blogspot.com/2013/11/blog-post.html
        За його розпорядженням віднайдено великий військовий намет, який повністю захистить на час негоди і підготовки до реставрації загрожену дерев'яну хату 1587 року, що експонується у зоні "Полісся" Національного музею народної архітектури та побуту України.

Фотовиставка «Кольори Православ’я. Польща» урочисто відкриється 23 листопада у Києві

        Aвтори, учасники та користувачі міжнародного інтернет-проекту ORTHPHOTO (Orthphoto.net) зберуться не на віртуальному майданчику, а у форматі традиційної виставки фотографій. Виставка, на якій будуть представлені понад 200 фотографій 57-и авторів, запрошує здійснити чудову подорож і відкрити для себе КОЛЬОРИ ПРАВОСЛАВ’Я в Польщі, які, пройшовши через серце фотографа, були відображені об’єктивом.
        Виставка відкриє глядачам чудові храми, ознайомить з релігійними традиціями і обрядами, представить відомих духовних і громадських діячів, які трудяться на ниві Православ’я.

Виставка відбудеться з благословення Блаженнішого Сави, Митрополита Варшавського і всієї Польщі
 
Виставка проходить під почесним патронатом Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського
 
Відкриття

Почесним громадянином Богодухівського району обрали Героя України, Академіка Петра ТРОНЬКА


        Несподівана звістка надійшла із Слобожанщини: Петра Тронька (посмертно) обрали Почесним громадянином Богодухівського району. 
        16-го листопада о 12.00 розпочнеться урочиста церемонія, на якій планує побувати донька Петра Тимофійовича - Лариса Петрівна Тронько, голова Правління Фундації Героя України, Академіка Петра ТРОНЬКА (Київ).
        "Дуже рада буду побачити батькових земляків - друзів, соратників, забродівських односельців... - зазначила пані Лариса. - Принагідно планую обговорити участь Богодухівщини і рідного батькового села Заброди у вшануванні 100-літнього ювілею, запропонувати їм свою допомогу. Шкода, що після смерті П.Т.Тронька фактично урвалися багатолітні зв'язки нашої родини із його рідним краєм, упродовж двох років земляки і керівництво району не відгукуються на запрошення приїхати до Києва, а мені через хворобу мами теж важко вибратися..." 
        Окрім того Герой України, Академік Петро Тронько за життя був обраний ПОЧЕСНИМ ГРОМАДЯНИНОМ: Києва, Харкова, Харківської області, Каніва, Кам'янця-Подільського,

У селі Стиборівці живуть нащадки давніх готів. Дмитро Чобіт представляє свою нову книгу



Відомий політик і громадський діяч, публіцист та історик-краєзнавець Дмитро Васильович Чобіт познайомився із Петром Тимофійовичем Троньком на початку 80-х років минулого сторіччя, коли працював на посаді відповідального секретаря Бродівської районної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Вікіпедія визначила 10 кращих світлин українських пам’яток за результатами світового конкурсу «Вікі любить пам'ятки-2013»

Громадська організація «Вікімедіа Україна» визначила кращу десятку фотографій українських пам’яток за результатами конкурсу «Вікі любить пам'ятки-2013».
Про це «Рідній країні» повідомили у прес-службі організації.
За інформацією організаторів, цей конкурс гідний Книги рекордів України — за час його проведення протягом вересня було завантажено 35 710 світлин.
Урочисте нагородження переможців конкурсу розпочнеться 9 листопада об 11:30 у Мистецькому центрі «Шоколадний будинок» (м. Київ, вул. Шовковична, 17/2).
Нагадаємо, конкурс «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) тривав з 1 по 30 вересня. У ньому взяли участь понад 40 країн світу, серед яких і Україна.
Мета конкурсу – поширити знання про культурний спадок світу, зібравши фотографії усіх пам’яток культурної спадщини і проілюструвавши ними статті у Вікіпедії та інших проектах Фонду Вікімедіа.
Минулого року Україна посіла в цьому конкурсі четверте місце після Польщі, Іспанії та Німеччини із кількістю завантажених конкурсних фотографій понад 33 тисячі.

Краща десятка світлин конкурсу-2013


Надставна церква в Тернополі. Автор — Дмитро Ващенко
Надставна церква в Тернополі. Автор — Дмитро Ващенко

Діти-сироти й українське суспільство. Сучасна Церква закликає до дії та сама демонструє приклад

Ці благородні, благодійні, богоугодні настанови Патріаршої комісії у справах сім’ї та подружжя УГКЦ вирішила підтримати і сприяти їхньому поширенню Фундація Героя України, Академіка Петра Тронька. В Україні понад мільйон дітей виховуються у неповних сім'ях, а кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, сьогодні становить майже 96 тисяч. 

«Сиротам будь за батька…, і будеш як син Всевишнього,
і Він возлюбить тебе більше, ніж мати твоя» (Сирах 4,10)
Сьогодні Патріарша комісія УГКЦ у справах сім’ї та подружжя звертає Вашу увагу на одну з найболючіших проблем нашого суспільства – на дітей, позбавлених батьківської турботи і сімейного затишку – дітей-сиріт. Тому нині, в другу неділю листопада, Церква і відповідні установи нашої держави закликають все українське суспільство звернути свою увагу на долю дітей-сиріт.
В Україні 10 листопада вже втретє пройде День молитви за сиріт
Дитинство – надзвичайно важливий етап в житті людини. Саме в дитячі і юнацькі роки закладається фундамент особистості, визначається якою буде людина – доброю, чуйною, милосердною, чи зраненою, озлобленою, агресивною. Одним з найважливіших факторів, який формує повноцінну цілісну зрілу особистість, є любов. Незамінним середовищем, де дитина найкраще дозріває, є повноцінна сім’я: батько, мама, діти. Саме в затишку сім’ї, подібно як під променями сонця виростає чудова квітка, так в атмосфері доброзичливості і родинного миру під променями батьківської любові виростає дитина, щоб стати у повні людиною – істотою богоподібною, створеною на образ і подобу Божу, яка є відблиском свого Творця.
Нелегко в наші часи добре виховати дитину навіть у повноцінній сім’ї, але в набагато важчій і драматичнішій ситуації перебувають діти, які ніколи не мали сім’ї і ніколи не відчули любові батька і матері. Це – діти-сироти, в яких батьки померли, а також так звані соціальні діти-сироти, в яких батьки позбавлені батьківських прав зовсім або не беруть участі в їхньому вихованні через різні причини: алкогольна і наркотична залежність, психічні розлади, а найбільш поширена сьогодні причина – виїзд за

У Пироговім реставрували унікальний вітряк і почали рятувати рідкісну хату XVI ст.

 Національний музей народної архітектури та побуту України у Пироговім і Фундація Героя України, фундатора музею академіка Петра Тронька спільно розпочали заходи з порятунку унікальної української хати XVI століття, повідомляє Україна молода. 

        Ця хата без сіней та з курним опаленням є рідкісним зразком давнього житла. На покутній стіні добре збереглася дата її зведення — 1587 рік. Донедавна цю хату «вболівальники» музею постійно згадували як приклад бездіяльності адміністрації музею.
        «Хата з поліського села Самари 1587 року — наша гордість і наша постійна турбота, — зазначає генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту України Дмитро Заруба. — Ми неодноразово зверталися до спонсорів та меценатів. Відповіді не було. Зараз модно робити свої власні музеї просто неба, а не вкладати в національні пам’ятки. Єдиний, хто дійсно відгукнувся на наше звернення, — Фундація Петра Тронька».
        Як повідомили «УМ» у прес–службі скансену, на прохання про допомогу голови правління Фундації Лариси Петрівни Тронько, із Німеччини зреагувала міжнародна

Лариса ТРОНЬКО просить допомоги Міністра оборони Павла ЛЕБЕДЄВА у порятунку унікальної пам'ятки

        Сьогодні в Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пироговім я знову оглянула найстарішу в музеї дерев'яну хату 1587 року із Волині.
        Про неї вже двічі йшлося у публікаціях моїх колег - директора Фундації Анатолія Сєрикова "Біда просто неба: у національному скансені гине реліктова пам'ятка народної архітектури 1587 року" http://petro-tronko.blogspot.com/2013/09/blog-post_25.html та спеціального кореспондента нашого інтернет-видання Андрія Бережини http://petro-tronko.blogspot.com/2013/10/1587.html
        Цього тижня Фундація нарешті отримала від міжнародної корпорації REMMERS офіційні рекомендації щодо консервації та реставрації споруди. Детально вивчимо та проаналізуємо їх спільно з дирекцію Музею, провідними українськими вченими та реставраторами,