Учора загорілась одна із 100 найкращих дерев’яних споруд світу - славетний козацький собор у місті Новомосковську на Дніпропетровщині

        У Новомосковську вчора горів славетний Свято-Троїцький собор (tsn.ua). Близько 9–ї години ранку 15 січня задиміло під одним iз куполів. Уже через хвилин 40 пожежники локалізували загоряння. Однак надалі зіштовхнулися з неабиякими труднощами, пише "Україна молода". Річ у тім, що храм нині перебуває на реконструкції, і служба Божа у ньому не проводиться ще з 2012 року. Отож пожежним автомобілям було неможливо під’їхати близько до собору. Довелося ставити три пожежні драбини, з яких вода подавалася перехресним способом. На жаль, майже повністю зруйнованою виявилася одна з бань — якраз у тій частині храму, де велася реконструкція.

Інтер'єр собору у Новомосковську. Фото Миколи ЗАВГОРОДНЬОГО
        Як повідомили «УМ» джерела у прокуратурі Дніпропетровської області, найвірогідніше, загорання сталося внаслідок того, що одну з бань
оббивали металом, а знизу використовували для просушування
електричний фен, від якого немовби й сталося коротке замикання.


        Сам собор є унікальним. Збудований у 1775-1778 роках, вiн є одним iз небагатьох храмiв в Україні, створених у стилі українського (козацького)

бароко. Собор у Новомосковську Дніпропетровської області також входить до 100 найкращих дерев’яних споруд світу.
        Розмови про реконструкцію храму тривали протягом багатьох років, бо навіть його бані почали хилитися, що було видно і неозброєним оком. Останній раз реконструкція собору проводилася ще у 1888 році. http://ridna.ua/


       Пару років тому із аналогічної причини горіла баня іншого Свято-Троїцького собору — у місті Яготині на Київщині. Висновки, як бачимо, не зроблені...
    Обидвома пам'ятками опікується  Всеукраїнський фонд відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара.
    Мало що змінилося з 2010 року, коли в Києві проходила прес-конференція експертів-пам’ятко-охоронців про долю дерев’яної сакральної архітектури.

Р. S. Хто дбає про дерев’яні храми в Україні?

В Україні існує близько 130 тисяч архітектурних пам’яток, повідомляють представники Держслужби охорони національної спадщини. Чільне місце серед них посідають старовинні дерев’яні церкви. Вісім із них включені до  списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Однак церкви потерпають від непослідовної державної політики та міжконфесійних розбіжностей. Анастасія Москвичова 23.11.2010
         В Україні приблизно стільки ж архітектурних пам’яток, як на території Росії, і більше, ніж у багатьох європейських державах, зокрема, Польщі, зазначає перший заступник голови Державної служби охорони націо- нальної культурної спадщини Віктор Вечерський. За його словами, тільки пам’яток сакральної дерев’яної архітектури залишилось аж дві з половиною тисячі. Однак із кожним роком ця цифра зменшується. 
        «Перед державою стоїть завдання привести ці пам’ятки до такого стану, щоб будь-який незалежний експерт, який ніяк не пов'язаний з Україною і не має тут інтересів, приїхав сюди і побачив, що держава піклується про ці унікальні пам’ятки», – наголошує він.
        За словами пам’ятко-охоронців, від браку фінансування потерпає, зокрема, козацький Свято-Троїцький собор у Новомосковську на Дніпропетровщині. Його збереженням у радянські часи опікувався, серед інших, Олесь Гончар, згадавши собор у своєму однойменному романі. Уже тривалий час на ремонт собору збирають кошти, але, як розповідає дослідник Свято-Троїцького собору, журналіст Олександр Заєць, цих грошей все ще недостатньо. Сьогодні пам’ятка  в небезпеці,  похилилися три куполи.
        Відповідно до українського законодавства, справа збереження храмів лежить на плечах церкви як їхнього власника. Однак часом конфесії не зацікавлені у збереженні цих споруд у їхньому первинному вигляді, вважає Дмитро Степовик, провідний співробітник Інституту мис- тецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук.
        Експерти сходяться на тому, що зберігати дерев’яні сакральні споруди складно навіть за значного фінансування, в основному, через нетривкість матеріалу, з якого вони збудовані

Підготував: Андрій БЕРЕЖИНА

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ваша думка