Соціальні мережі приносять славу благодійникам, одна з них - дівчина із Броварів Віола СИЗОВА...

Соціальні мережі тому й набули, як на мене, такої популярності, бо в них кожен із нас може бути самим собою - без глянцю, пафосу і словесної бравади. Звісно, не всі це поділяють і підтримують, інколи декого заносить... Але апріорі атмосфера у тому-таки Фейсбуці невимушена і довірлива. Ті ж, хто фальшивить, дзижчить як набридлива муха егоїстичним самозамилуванням або навпаки вперто відмовчується - сам звужує коло свого спілкування, ризикує позбутися  численної аудиторії: явних і віртуальних друзів та прихильників.


        Якщо Ви новачок, не панікуйте одразу - спостерігайте, набирайтеся досвіду: читайте пости інших, аналізуйте відгуки, завважуйте число лайків, добирайте нових друзів. А там з часом і Вас почнуть визнавати, розуміти, прислухатися...
        Дуже важлива у соціальних мережах громадська, соціальна значимість Ваших думок і переживань. Якщо вони нікого не "чіпляють", варто замислитись над Вашою суголосністю психологічному стану та інтелектуальному рівневі друзів, а в підсумку - всього колективу спільноти. Камертон справжності  і актуальності тут надчутливий, не роблять знижок і популярним політикам, журналістам чи шоу-зіркам. 
     

        Особливе випробування у соціальних мережах - добродійність. Благородство, щирість, доброта сьогодні знецінилися. Ні, не поняття. Слова...  Затерлися, немов мідяки, які часто залишають на прилавку.
        Саме тому, коли заходить мова про термінову допомогу,
такі пости сприймаються дуже насторожено. Мас медіа рясніють розповідями про шахрайство і спекуляції на чужій біді. Може з огляду це недостатньо використовують у своїй роботі Фейсбук й українські благодійні організації, та і звичайні люди уникають "приниження".

Проте відомі десятки і сотні вражаючих прикладів добродійності саме завдяки допомозі інтернет-спільноти.
На Заході, особливо у США, люди не стидаються звертатися за допомогою, а потім проявляти вдячність, прославляючи благодійників.
        Зазвичай особливого розголосу набувають спонтанні, несподівані, інколи сентиментальні повороти долі, приголомшливі факти, захоплюючі душевною глибиною і людською порядністю історії.
        Кілька тижнів тому весь світ облетіла новина про те, як безхатченко знайшов у Бостоні повну грошей валізку і передав її поліцейським. Вдячні громадяни США на знак подяки назбирали понад 100 тисяч доларів для покращення його життя.      
        Промовистий приклад доброчинності минулого тижня продемонструвала українська дівчина Віола Сизова, яка живе у містечку Бровари поблизу Києва:
 http://petro-tronko.blogspot.com/2013/10/146-1978.html
Протягом доби її пост про порятунок цуценят поширили 2.000 осіб, через наступну добу додалося ще 2.500 ре-постів, сьогодні їхнє загальне число сягає 6.000 (!!!). 
        До слави броварської дівчини Віоли додалось понад 3.000 переглядів публікацій про неї Фундації Героя України, Академіка Петра Тронька на цьому сайті та у Фейсбуці. 
        Тож висновок напрошується сам собою. Щоб зажити слави благодійника та здобути широку популярність у соціальних мережах не завжди потрібно мали великі гроші. Перепусткою у світ доброї слави легко можуть стати Ваші чуле серце, щирість, порядність, прагнення прийти на допомогу тому, хто її потребує.
        Такі реалії і можливості соціальних мереж, про використання яких на прикладі музейного маркетингу Фундація Петра Тронька розпочала знайомити Вас добіркою Сергія ЛИСТОПАДОВОГО Музеї та соціальні мережі. Закордонний досвід  http://petro-tronko.blogspot.com/2013/10/blog-post_17.htm 
  • А наша юна українська знаменитість погодилась розповісти нашим читачам дещицю про себе і свою мрію. Ось діалог дослівно 
    • Viola Sizova
      Viola Sizova
      Добрый день! На самом деле я ничего сверхъестественного не сделала, чтобы обо мне писать)) 
      На работе коллега слёзно рассказала, что трехдневных щенков собираются усыпить из-за того, что хозяева уезжают и еще им не понравился окрас этих малявок. Я очень хотела себе забрать, но у меня собака уже есть. Даже подумывала над тем, что бы принести в дом своего парня, но там два кота... 
      Не ожидала, что это подымет такой фурор. Спасибо всем небезразличным! 
      В общем хорошо всё, что хорошо кончается)
    • Трудно с Вами не согласиться, позиция честная и скромная. Но... Вам поверили, Вас перепостили более 2700 людей. Неужели в знак благодарности им Вы не расскажете немного о себе?..
    • Viola Sizova
      Viola Sizova
      ...я даже не знаю что писать... с чего начать.. блин... никогда этого не делала. Родилась и выросла в Броварах. Здесь же и закончила школу, самую обычную из всех обычных) Здесь же и закончила ВУЗ. 
       Сколько себя помню в моей семье постоянно были домашние животные. Коты, собаки, хомячки, тушканчики, попугаи... И все, как говорится, "дворовой" породы) Очень люблю животных. Не могу пройти мимо каждой бездомной собаки, сердце сжимается. "Розовая мечта" - открыть приют для бездомных собак.
    • А сколько Вам лет и кто Вы по специальности? Кто Ваши родители? Какие жизненные цели сейчас актуальны для Вас - личные и служебные?
    • Viola Sizova
      Viola Sizova
      Мне 25 лет. Работаю в компании "Укооппромторг", товароведом по табачным изделям. Компания крупная, стабильная и быстро развивающая. Конечно же хочу повышения в будущем, как каждый сотрудник, наверное) 
      Родители частные предприниматели, тоже в сфере продаж. 
      О личном, простите, не разговариваю
    • Я был уверен по Вашим снимкам, что Вы вообще еще тинейджер... Хотите попробовать осуществить свою мечту о приюте? Вы готовы реально этим заниматься?
    • Viola Sizova
      Viola Sizova
      Денег нет.
      К сожалению...
    • Я не о деньгах, а об отвественности.
    • Viola Sizova
      Viola Sizova
      Страшновато, но хотелось бы. Но только в том случае, если это не помешает основной работе.

Текст: Андрій БЕРЕЖИНА
Фото: Для цієї публікації використано знімки із сторінки Віоли СИЗОВОЇ (Фейсбук)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ваша думка