100 років з дня народження Петра Тронька

В Україні завжди були свої апостоли та народні генії, імена яких навіки закарбувалися у народній пам’яті: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа. Зазвичай це були політичні діячі, військові та майстри слова, які піднімали та надихали людей до нових змін, до пошуку нового життя, до побудови свого майбутнього. Але серед українців знаходилися й сподвижники, які збирали на узбіччі мінливого життя залишки народної культури, предмети старовини та культурної спадщини, записували пісні та приказки. Над ними насміхалися, називали їх «диваками» та селюками, антисовєтчиками, КДБ цькувало, їх виганяли з роботи, переслідували і навіть розстрілювали за націоналізм. Дехто зламався, а дехто продовжував тихенько збирати раритети і наповнювати ними музейні колекції.

І лише у часи незалежності свідомі українці згадали про цих «диваків». Видатним музеєтворцям навіть дали почесне звання Героїв України:Михайло Сікорський, Борис Возницький, Петро Тронько стали апостолами українського музейництва за
безцінний внесок у популяризацію української народної культури, збереження історичних, духовних та культурних цінностей, створення та підтримку храмів української культури. Самі ці три імені навіки залишаться вписаними золотими літерами у родовід вітчизняного музейництва.

Але якщо імена Михайла Сікорського та Бориса Возницького записані у назви їхніх дітищ – музеїв, то ім’я Петра Тронька менш відоме для сучасних українців, хоча його роль у відродженні та збереженні української культури виявилась не менш важлива.

З нагоди 100-річчя від дня народження відомого краєзнавця, академіка Петра Тронька, який всього лише декілька років не дожив до свого ювілею, у селі Веприк Бобровицького району Чернігівської області відкрили музей-садибу, в якій є меморіальна кімната академіка.

Цей новий музейний заклад створено в будинку, який у 1980-2010 роках відвідував Петро Тимофійович і який до 2013 року належав родині редактора журналу «Пам’ятки України» Анатолія Сєрикова. За своє життя Петро Тронько доклав багато сил і енергії для розвитку часопису, тож перший розділ музею має назву «Журнал "Пам'ятки України" – національний проект академіка Петра Тронька». Вперше в нашій країні музейна експозиція присвячена окремому національному періодичному виданню.

2011 року Анатолій Сєриков виступив одним із засновників благодійної організації «Фундація Героя України, академіка П.Т. Тронька», яка поставила за мету вшанування пам’яті унікального українського діяча.

Голова фундації Петра Тронька, головний редактор газети «Культура і життя»  Євген Букет зазначив, що це перший музей в Україні, який пов’язаний з видатним краєзнавцем. «Одним із найбільших досягнень Героя України Петра Тронька стала 25-томна «Історія міст і сіл України», що була започаткована у 60-х роках. Це був саме той період, коли дослідження української історії було заборонено радянською системою врядування», - зазначив він.

Перебуваючи на посаді заступника Голови Ради Міністрів УРСР та головою правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Петро Тронько зміг не тільки займатися питаннями культури, освіти, він доклав чимало зусиль для утвердження національної свідомості українців у час, коли бути національно свідомим було небезпечно.

Завдяки зусиллям Петра Тронька ми маємо можливість милуватися сьогодні краєвидами Національного музею народної архітектури та побуту України. Бачимо музейну збірку Національного заповідника Хортиця, Національного Музею Історіі Великої Вітчизняноі війни, милуємося Золотими Воротами, відвідуємо відбудований Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника,Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, краєзнавчі музеї по всій країні та багато іншого!

12 липня 2015 року Петру Троньку виповнилось би 100 років. Майже 4 роки як він пішов з нашого життя, але світлу пам’ять про нього зберігають люди, які продовжують його подвижницьку справу: «Фундація Героя України, академіка П. Т. Тронька», Національна спілка краєзнавців України, музейники та краєзнавці.

На честь 100-річчя П.Т.Тронька по всій країні відбуваються урочисті заходи: відкриваються виставки та меморіальні дошки, проходять семінари та читання. Петру Троньку присвятили кілька документальних фільмів.

Петро Трохимович любив гостювати у родині Анатолія Сєрикова в селі Веприк на Чернігівщині і навіть мав свою окрему кімнату. Петро Тимофійович любив цю просту інтелігентну сім’ю, охоче спілкувався з селянами, вишукував у них старовині речі, які зберігалися просто на горищах та у сундуках. І досі у селі з теплом згадують Петра Тронька, навіть відшукали його особисті речі, які передані до музею. В експозиції музею представлені не тільки побутові сільські речі, але і його одяг, рукописи, плівки, записи, посуд. У кімнаті Тронька відроджений сільський інтер’єр радянської доби 60-70-х років, який безповоротно витіснила з сільських домівок сучасна урбанізація.

Під час проведення урочистого заходу 11 липня була відкрита меморіальна дошка Петра Тронька.

Кажуть, людина живе стільки, скільки її пам’ятають: одних забувають ще при житті, інших — згадують тисячоліттями. Останні заходи, присвячені пам’яті Петра Тронька, показують, що його не тільки пам’ятають, але й надалі продовжують його справу, відшукуючи та зберігаючи народні скарби нашого минулого.

http://h.ua/

http://cityukraine.info/

Джерело: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=5725:100-&catid=1&Itemid=19