Євгенія ГАЙОВА: Традиційні зимові свята Закарпаття

Експедиційний матеріал, зібраний у 

Великоберезнянському районі Закарпатської  області

 Заселення Великоберезнянського району, в якому проживають лемки, формувалося упродовж віків у процесі складних історичних і соціально-економічних відносин. Я схиляюся до думки відомого вченого краєзнавчої науки Закарпаття початку ХХ ст.  Гіадора Михайловича Стрипського, який наголосив: «Якщо хочете писати історію Карпатської Руси, треба спершу позбирати найстаріші документи нашої минувшини…», до яких належать і календарні свята.

Колядники із шопкою Фото 20-х років ХХст.

Лемки «числять час не по календарю, принятім інтеліґенцією, а по більшим святам, які припадають в році. Вихідною точкою єсть Новий Рік», - писав дослідник Закарпаття кінця 19 ст. Юрій Жаткович [1].

Колядують із шопкою у вигляді церковці

          Різдво – це час повороту сонця на літо, це час новоліття. Здавен цей день вважався магічним, що обумовлювало особливу ритуальну поведінку людей.

          На Різдво є не лише багато традицій, а й прикмет. Зокрема люди вірили: як мине  Різдво, так і впродовж року буде. У цей день не можна гніватися чи сваритися, треба бути веселим і радісним. Ні в якому разі не можна когось кривдити, аби потім ніхто не скривдив

Євгенія ГАЙОВА: Різдяна атрибутика у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України в Києві

1. Шопка для дітей

Кожний рід має свято, коли збирається навколо столу вся родина. Для багатьох таким святом є Різдво – свято, яке оберігає  магічну таємницю РОДУ.

Різдво починається 6-го січня після того, як засвітиться на небі перша зірка – тоді до спільної вечері сходяться не лише живі, але й  душі тих, які відійшли в інші світи. Після довгого зимового посту Свята вечеря розпочинає цикл Різдвяних свят, які продовжуються аж до Водохреща: спочатку  оживають прадавні коляди, які звучать до Василія (14 січня), щедрівки продовжують свято до Водохреща, а після Водосвяття впродовж трьох днів Різдво славлять по всій Україні.

2. Шопка, з якою колядували дітки  8-12 років

3. Рухома шопка для дорослих

​Ідучи або їдучи на кутю до сивої бабусі чи мами з татом Ви мимоволі переберете свою душу та думки: з чим я їду, який я іду – у родинному колі  будуть розмови й про сім'ю, й про дітей, і про здобутки. Зазвичай туди сходяться всі сестри й брати, тож не хочеться виглядіти найгіршим. 

4. Дзвіниця-гарбуз

Різдво – сімейне, родинне свято, куди чужих не запрошують, але обов’язково згадують душі тих, які уже відійшли у вирій – своїх предків, увесь свій рід. Така традиція наповнює свято  таємничою силою роду і не тільки зміцнює сім’ю, але й дає можливість кожному усвідомити, що він відповідає не лише за себе, а й за увесь рід, в якому народився, який прийняв його душу. Дай Боже, щоб наші сім'ї не цуралися та не забували традицію згадування предків – варто шанувати і сивий волос, і старий тихенький голос: «до цих зморшок придивіться, станьте ближче, поклоніться».

5. Рухома шопка для дорослих

На Святий вечір завжди перебуваєш в дивнім настрої, ніби переповнюєшся чимось таємничим і священним. 

6-а. Шопка-вертеп з ляльками

Так повелося ще з давніх часів – підготовляє свято все сімейство, для кожного члена сім'ї у цей день знаходилася певна робота: старші діти підтримували живий вогонь для приготування вечері, хлопці допомагали батькові поратися з господарством, мати готувала 9-12 страв, дівчатка вчилися у матері: одна м’яла мак до куті, інші ліпили вареники, перебирали гриби до юшки та сухофрукти до компоту...

6-б. Ляльки до вертепної шопки

​Перед вечерею господар обходив свою садибу і обкурював ладаном хату, кошари, стайні аби відвадити від тварин злі сили; стелив сіно під стіл і при тім рикав, як корова, блеяв вівцею, ржав конем, свято вірячи, що після цього в господарстві не переведеться худоба.

7. Звізда з кутасами на 16 рогів (у центрі) та зірки на 6-8-12 кутів (рогів)

Заносячи до хати надвечір сніп, господар промовляв до жони, ніби вперше бачив її:

 – Дай  Боже, здоров’я! 

Тур вихідного дня з екскурсією про Героя України, академіка Петра Тронька і славну Чернігівщину

Музей за містом - новий проект Фундації Героя України, академіка Петра Тронька.

Екскурсія вихідного дня до Музею Фундації у селі Веприк 

Запрошуємо на одноденний - груповий, родинний або індивідуальний - тур на Чернігівщину! Відстань - 96 км.

Деталі та запис за телефонами: 044 232 2350, 067 461 6900

Ласкаво просимо! ברוכים הבאים! Welcome! आपका स्वागत है! Herzlich Willkommen! 欢迎您！ Bienvenue! Καλώς ορίσατε! Benvenuto! ¡Bienvenido! أهلا وسهلا! Добре дошли! გამარჯობა! Bonvenon! خوش آمدید! Witamy! ようこそ！Bem-vindo! ยินดีต้อนรับ Vítejte! Добро пожаловать!

100 років з дня народження Петра Тронька

В Україні завжди були свої апостоли та народні генії, імена яких навіки закарбувалися у народній пам’яті: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа. Зазвичай це були політичні діячі, військові та майстри слова, які піднімали та надихали людей до нових змін, до пошуку нового життя, до побудови свого майбутнього. Але серед українців знаходилися й сподвижники, які збирали на узбіччі мінливого життя залишки народної культури, предмети старовини та культурної спадщини, записували пісні та приказки. Над ними насміхалися, називали їх «диваками» та селюками, антисовєтчиками, КДБ цькувало, їх виганяли з роботи, переслідували і навіть розстрілювали за націоналізм. Дехто зламався, а дехто продовжував тихенько збирати раритети і наповнювати ними музейні колекції.

І лише у часи незалежності свідомі українці згадали про цих «диваків». Видатним музеєтворцям навіть дали почесне звання Героїв України:Михайло Сікорський, Борис Возницький, Петро Тронько стали апостолами українського музейництва за

Газета "Голос України": "...відкрили музей Тронька"

У селі Веприк Бобровицького району Чернігівської області відбулась презентація музею-садиби видатного історика Петра Тронька (на знімку). 

Чотири роки краєзнавець не дожив до свого сторічного ювілею. Одним із його найбільших досягнень стала 26-томна енциклопедія «Історія міст і сіл України». 

Приміщенням для музею стала родинна садиба засновника журналу «Пам’ятки України» Анатолія Сєрикова, в якій багато років поспіль відпочивав Петро Тимофійович. Тут представлено його особисті речі та предмети інтер’єру з київської квартири. 

На одно из обвинений в национализме академик Тронько ответил: "Любовь к своему народу - это не национализм, а просто любовь" - газета "ФАКТЫ"

В Черниговской области в честь100-летия великого украинского ученого Петра Тронько открылся музей его памяти

В селе Веприк Черниговской области открылся музей известного украинского ученого-историка, государственного и политического деятеля Петра Тронько, столетие которого отметили 12 июля нынешнего года.

Музей находится в частной собственности, он расположен на территории усадьбы, в которой в 1980—2010 годах любил бывать Петр Тимофеевич. Усадьба принадлежит его другу, редактору журнала «Пам'ятки України» Анатолию Серикову. На родине великого украинского историка, в селе Заброды Харьковской области, установлена лишь небольшая мемориальная доска в его честь.