Фундація Петра ТРОНЬКА

Невдячна тризна. Правда про увічнення пам’яті П.Тронька у його рідному Богодухові на Харківщині

Видатний український вчений, державний і громадський діяч, Герой України Петро Тимофійович Тронько без перебільшення боготворив свій рідний край - харківську Богодухівщину. Яскраві дитячі спогади посідають особливе місце в неопублікованих спогадах академіка. Його багаторічне листування щодо вирішення соціальних потреб району, від прокладання газових мереж, будівництва клубів і спорудження пам’ятників до ремонту доріг і комп’ютеризації шкіл, - окрема частина документів особистого архіву.

Не зважаючи на обрання Петра Тимофійовича почесним громадянином міста Богодухова і посмертно – Богодухівського району, тамтешня влада не спромоглася на жодну фінансову чи моральну підтримку спорудження пам’ятника Тронькові ні на його могилі в Києві, ні в самому Богодухові.

Жити і працювати для України, як заповідав академік Петро ТРОНЬКО, - активісти Фундації його імені

Наприкінці року в Києві відбулися звітно-виборчі збори благодійної організації «Фундація Героя України, академіка П. Тронька». Це зібрання було дуже важливим, адже 2015-го Україна відзначатиме 100-річчя видатного науковця, а фундація його імені має бути флагманом у реалізації заходів, спрямованих на вшанування пам’яті Петра Тронька.

«Жити і працювати для України» – таким було життєве кредо Героя України Петра Тимофійовича Тронька – доктора історичних наук, професора, академіка Національної академії наук України, голови правління Національної спілки краєзнавців України, Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О. Гончара. І його послідовники прагнуть наслідувати духовні заповіти генія.

Відзнака "Обличччя року" 2014. Співзасновник - Фундація Петра Тронька

Першими лауреатами щорічної премії «Обличчя року» від української газети «Культура і життя» Міністерства культури України стали культуролог Наталія Мусієнко, письменник Андрій Курков та благодійник Олег Свірко. Про це «Телекритиці» повідомив головний редактор часопису Анатолій Сєриков.

Власник потужного поліграфічного холдингу «МЕГА-Поліграф» бізнесмен Олег Свірко одним із перших почав опікуватися потребами української армії в зоні АТО, постачаючи туди необхідні речі. На рахунку його волонтерського об'єднання також є низка гуманітарних акцій для мешканців звільнених територій, зокрема й випуск додаткових тиражів популярних українських газет.

Розпочинають вихід два нові журнали про столицю України: Inside KYIV та «Киев и не только»

25 листопада в Києві будуть презентовані два нові журнали про українську столицю - англомовний Inside KYIV та російськомовний «Киев и не только», які створено в рамках проекту «i-Київ». Про це повідомляє прес-служба «Фундації Петра Тронька», з ініціативи якої відбувся випуск нових журналів.

У часописах будуть рубрики «Місто», «Музей»,«Театр», «Музика», «Галерея», «Кінематограф», «Бізнес-клас», «Інтер'єр», «Краса та здоров'я», «Дитячий майданчик».

Видання міститимуть корисну інформацію про адреси культурних центрів, посольств і консульств іноземних країн у Києві, анонси найяскравіших подій культурного життя Києва (фестивалі, виставки, концерти) та стануть у нагоді не лише численним іноземним гостям столиці, а й киянам, які цінують свій вільний час і цікавляться мистецьким життям міста.

Видає два нові часописи видавничий дім «Пам'ятки України» та Національне газетно-журнальне видавництво Міністерства культури України.

«Це своєрідні супутники одного з найстаріших та найвідоміших столичних часописів, який видається з 1936 року, - журналу "Театрально-концертний Київ". Утім, це не перекладні копії, хоча низка публікацій у всіх трьох "Києвах" перегукуються, кожне видання інше, адже розраховане на рiзну аудиторію», - зазначає редактор Ельвіра Загурська.

МАФ. Що це за звір? Однокорінний із МАФІЯ? Як би там не було, це велика біда: свідчать кияни, нардеп Олександр БРИГИНЕЦЬ та "турист" Андрій БЕРЕЖИНА

Не вперше кияни та гості столиці висловлюються на ФБ-сторінці народного депутата України Олександра БРИГИНЦЯ. Остання ж тема особливо актуальна. МАФи - малі архітектурні форми (палатки, будки, "генделики", кіоски і цілі одноповерхові "супермаркети") - не лише поширюють антисанітарію, створюють перешкоди, але й нерідко загрожують здоров'ю та безпеці людей.

Фундація Героя України, Академіка Петра Тронька хоче привернути увагу ще й до того, як ці потвори обліпили, наводнили навколишнє середовище пам'яток та визначних місць столиці. Наш фотокореспондент Андрій Бережина спробував елементарно сфотографувати Золоті ворота. Йому, як і пересічному туристові, загородили майже всі промовисті ракурси, не кажучи вже про панорами, ті ж МАФи... Біда! І сором...

Новобудови, нові домінанти старовинного Києва. Порівняймо краєвиди довкруж однієї з них - на площі Слави, ансамбль якої у радянські часи сформували проекти архітектора Авраама Мілецького

Пам'ятник Андрію Первозданному навпроти Аскольдової могили

Панорама від Музею Голодомору

Ця площа, імовірно, почала формуватися за часів Київської Русі, тут могло міститися одне з восьми київських торжищ, що згадуються у літописах. Офіційно почала фігурувати як площа після зведення на ній Микільського військового собору, спорудженого у 1693 році, інформує Вікіпедія.
Площа мала назви Володимирська, Князе-Володимирська, а в XIX — на початку XX століття — Соборна площа. Сучасна назва — з 1965 року^[1] (у постанові про найменування зазначена як площа без назви біля парку Вічної Слави).