Фундація Петра ТРОНЬКА

Рената ГОЛОД (США) обдарувала наукові бібліотеки Музею Ханенків та Національного університету «Києво-Могилянська Академія»

10 січня відома сходознавиця, професорка Пенсильванського університету, Голова правління Українського музею в Нью-Йорку Рената ГОЛОД урочисто передала до наукової бібліотеки Музею Ханенків (The Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts) 346 томів сучасних досліджень з історії мистецтва.

Олександр Галенко та Рената Голод. (Sasha Halenko & Renata Holod)

Книги є частиною родинної книгозбірні всесвітньовідомих західних мистецтвознавців – візантиніста Андре Грабаря (1896-1990, Україна, Франція, США) та його сина, ісламознавця Олега Грабаря (1929-2011,

Польська «Solidarność» користувалась величезною підтримкою католицької церкви, і перемогла. Позбувшись соціалізму. За яким сумує українське "міністерство беркультури": Інтернет-огляд PTF

Міністр Леонід НОВОХАТЬКО

Дуже поміркована провладна позиція Міністерства культури України відома. Але досі вона залишалася справді поміркованою... Міністра Леоніда Новохатька не заженеш на слизьке, його життєвий і кар'єрний багаж особливий: "комсомолець", компартійний працівник, лектор ЦК КПУ, доктор історичних наук за темою дисертації «Соціально-економічні і культурні процеси в Україні у контексті національної політики радянської держави (20-ті — середина 30-х рр. XX ст.)", керівник прес-центру комуністів до розпаду Радянського Союзу, керівник служби з питань гуманітарної політики АП, заступник директора "Укрінформу", заступник голови КМДА, чільник київської міської організації ПР...

Основна світлина Нани ШИМАНСЬКОЇ

Не вперше нинішній міністр ховається за підписантом Коханом, тепер першим заступником міністра, що давно сидів на лавці запасних - курував то кіно, то ще щось як один із заступників попередніх міністрів культури. Але цей ляп видатний і гучний не тільки своєю не-до-поміркованістю (саме зараз за народною традицією колядники Козу водять, тож прямісінька асоціативна стежка до прислів'я "Бовть, мов козел у воду"), але й символічним збігом із зверненням до українців Папи Римського. Цікаве обговорення постало в Інтернеті назагал і в соціальних мережах насамперед. Подаємо найцікавіше.

Як Сергій Параджанов просив у Петра Тронька захисту... Космацький іконостас темною міткою означив "Тіні забутих предків" та їхнього творця

Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм «Тіні забутих предків» був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966). Та все ж на Заході (там фільм демонструвався під назвою «Вогняні коні») інтерес до нього був значно більшим, ніж на батьківщині.
Фільм отримав 39 міжнародних нагород, вияскравлює Вікіпедія, 28 призів на кінофестивалях (із них - 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Сергій ПАРАДЖАНОВ. 1924 - 1990

Марта Дзюба у своїй статті про Сергія Параджанова в журналі "Кінотеатр" 2011 року вперше оприлюднила показовий лист Сергія
Йосиповича до Петра Тимофійовича Тронька. В Україні митця пере- слідувала інакша слава. Написаний російською мовою документ пані Марта супроводжувала коротким вступним коментарем:

"Справа про іконостас набула розголосу. Ми дізналися про неї пізніше, вже тоді, коли до нас звернувся наш знайомий гуцул із Космача Василь Боб’як – великий патріот свого краю. На той час ми вже були знайомі з Параджановим, знали, як тяжко він переживав цю прикру історію, – і організували Василю Боб’яку зустріч із Параджановим. Він приїздив до Києва кілька разів, щоразу бував у нас, звертався в різні інстанції, обговорював справу з Сергієм Йосиповичем.

У нашому домашньому архіві збереглася копія листа, якого С. Па- раджанов надсилав у різні інстанції, щоб повернути іконостас у Космач. Також у нашому архіві збереглися копії листа від жителів Космача до Параджанова. Листи друкуються зі збереженням орфографії оригіналів."

1971 рік... Пектораль. Як знайшли і як у руках Петра Тронька вона перетворилась на небачений символ українського патріотизму та національної гордості

Всесвітній клуб киян * Всемирный клуб киевлян * The World Club of Kyivans

4 січня 2014 року

*У цей день, 4 січня 1969 року, в Києві було відкрито Музей історичних коштовностей України – філію Національного музею історії України. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень. Вже понад 200 років археологи вивчають кургани – земляні споруди над похованнями. В них знаходять прикраси зброї, вуздечок, вбрання, ритуальних речей, які відбивають культуру кіммерійців, скіфів, сарматів. Ці племена владарювали на території сучасної України більш ніж тисячу років – з ІX ст. до н.е. до IV ст. н.е., – і відіграли значну роль у світовій історії...

Великий розділ експозиції розповідає про епоху середньовіччя. Це історія багатьох племен і народів, що змінювали один одного в степовій

Блогер і фотохудожник Володимир ХАРЧЕНКО за пост про Михайлівський Золотоверхий монастир удостоєний першого місця у Рейтингу 2013 року Інтернет-видання Фундації Петра Тронька

Фейсбук: ЧУДО НА КРОВИ. "Не просто слёзы.

Я конкретно реву, честно."

Чудо киевского храма повергло в шок

русских верующих и атеистов

(Повторна публікація, доповнена новими

світлинами Володимира ХАРЧЕНКА)

Владимир Харченко ( Художник. Писатель, поэт. Импровизатор. Композитор. Веб эксперт)

Под защитой церкви.
Пару дней назад я обещал вернуться к теме Михайловского Собора.
Тут 30 ноября случилось можно сказать чудо, если судить по реалиям сегодняшнего дня. А ведь на самом деле произошло так и должно происходить - Церковь защитила Людей от произвола власти...
Когда студенты убегали от озверевшего беркута, им открыл закрытые на ночь ворота монастыря послушник. И эти
ворота закрыли перед беркутом.…
Когда об этом узнало высшее руководство Киевского патриархата - а именно к нему относится Михайловский монастырь - они велели открыть двери всех своих храмов, для всех кому нужна помощь. Вот сообщение их информационного департамента:
«Все храмы УГКЦ в Киеве отныне будут открыты круглосуточно. В них будет проводиться непрерывная молитва. Все нуждающиеся могут здесь получить духовную поддержку, принять участие в молитве, а также отдохнуть и подкрепить свои физические силы »